Тринадцять років від Photoshop до продакшн-серверів.

Я почав у 2013-му з графічного дизайну для друзів, яким були потрібні флаєри, брошури й логотипи. Я був тим, у кого є Photoshop і Canon 550D — міг відзняти чийсь бізнес і наступного дня віддати надрукований флаєр. За кілька наступних років перейшов із друку у веб — спершу руками писав HTML і CSS, потім кастомізував теми для DLE, Drupal, WordPress, Joomla. Дорогою намалював близько 50 дизайнів сайтів.

До 2018-го я збирав лендінги на no-code конструкторах — Wix, Weblium і подібних. У 2019-му вже пропонував повний пакет: логотип, прототип у Figma, задеплоєний сайт, окремий сервер під документацію й файли. Приблизно тоді ж підняв власний VPS — з одного боку — шаред-хостинг відмовився оновити мені PHP, з іншого — я саме заробив $700 у токенах, тримаючи ноду тестнету Evmos, і зрозумів, що можу хостити своє замість орендувати шматок чужої машини. Тоді ж почав вчити Nginx, SSH і захист сервера — ту нудну частину, на якій тихо тримається все.

У 2022-му, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, я втратив усіх клієнтів. Хтось закрився, хтось перестав відповідати. Якось не до дизайну було всім. Майже рік я не робив нічого — навіть не думав, по суті. Просто якийсь шок від питання, чи має ще сенс те, чим я займався. Правильне слово для того стану — депресія. М'якшого немає.

У 2023-му познайомився в мережі з людиною — виявилось, у нас спільні контакти — і почав малювати дизайни сайтів для його агенції, близько 15 штук. Він постійно казав мені кинути Apache з WordPress і вчити Laravel. Після чотирьох місяців цих повторів я здався. GPT-4 тоді ледве писав робочий код, тож вчити Laravel означало справді його розуміти — і, озираючись назад, це була найкраща версія тієї кривої навчання.

У 2024-му я пішов углиб у трейдинг. Вивчив кожен класичний індикатор, кожну систему, кожну теорію — і дійшов висновку, що більшість із них шум, зроблений під ринки, яких уже немає. Тож почав писати свої: спершу на Pine Script для TradingView, потім на C# для cTrader, коли Pine перестав тягнути те, що мені треба. Приблизно після 30 невдалих спроб індикатори почали працювати.

Під кінець 2025-го ШІ нарешті навчився писати справжній код, і я поставив Claude Code на свій VPS. Ось де я зараз: команда з сімох в одній особі — дизайнер, розробник, сисадмін, проджект-менеджер, копірайтер, маркетолог, QA. Веду від початку до кінця те, що мені треба збудувати.

Що для мене важливо

Випускати те, що працює, а не те, що добре виглядає на демо.

ШІ як помічник для набору, а не як інженер. Судження про те, що будувати, чому воно ламається і як це полагодити, лишається людським.

Володіти всім стеком. Від файлу у Figma до systemd-сервісу — та сама людина, та сама відповідальність.

Малювати весь інтерфейс до того, як ШІ напише код. Це різниця між тим, щоб отримати бажане з першого разу, і трьома місяцями відладки того, що ШІ вирішив, ніби ти мав на увазі.

Зараз

Будувати zborys.dev як дім для всього, що я зробив і чого навчився.

Доводити SENU до стабільного релізу — відкритий код, безкоштовно, у пошуках сисадмінів, які реально ним користуватимуться й скажуть, що зламано.

Відкритий до проєктів, вартих часу.

Трейдинг навчив мене, що будь-яка система, яку ти не можеш випустити — і яка не дає чіткого видимого результату — це просто теорія.